Кригер Борис Юрьевич
Зцiлення пророкiв

Lib.ru/Современная литература: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Помощь]
  • Комментарии: 1, последний от 18/02/2013.
  • © Copyright Кригер Борис Юрьевич (kriger@list.ru)
  • Обновлено: 28/03/2009. 119k. Статистика.
  • Пьеса; сценарий: Драматургия, Перевод
  • Книги на иностранных языках
  • Иллюстрации/приложения: 9 штук.
  • Оценка: 10.00*4  Ваша оценка:

      
      
      
      
       ЗЦIЛЕННЯ ПРОРОКIВ
      
      
        []
      
      
       П'єса в трьох дiях, дев'яти сценах
      
      
      
       Дiйовi особи
      
       Головлiкар
       Перший студент
       Другий студент
       Третiй студент
       Санiтарка
       Iсус
       Магомет
       Будда
       Сатана
       Архангел Гавриїл
       Вiчний Жид
       Дружина Вiчного Жида
       Санiтари
      
        []
       Ескiз декорацiй
       Дiя перша
       Сцена 1
      
       Дiя вiдбувається в психiатричнiй лiкарнi. На сценi -- п'ять лiжок, розставлених пiвколом i повернутих до глядачiв. На всiх лiжках, окрiм центрального, хтось лежить, накрившись з головою. Заходять Головлiкар iз студентами.
      
      
       ГОЛОВЛIКАР
       А ось палата наша... Для експерименту
       Зiбрали ми тут пацiєнтiв схожих:
       Мов краплi двi -- однаковий дiагноз.
       Ось тут лежить Iсус, а там принишкнув Будда,
       Там Магомет спiдлоба жорстко зирить...
       Усiх звела докупи маячня i недолугi
       Примарнi, марнi, неiстотнi, глупi марення...
       Усi тут.... Але, про що це я? Заговорився...
      
       ПЕРШИЙ СТУДЕНТ
       Скажiть, професоре, у чому сенс
       Таких от об"єднати хворих разом,
       В однiй палатi. Чи не буде шкоди?
      
       ГОЛОВЛIКАР (приховуючи роздратування)
       Терпцю, терпцю побiльше Вам, юначе.
       Вам конче необхiдно бiльш терпiння.
       Бо це в роботi нашiй перша необхiднсть...
       (Моментально заспокоївшись, лагiдно продовжує)
       Звичайно, я усе вам поясню,
       Адже для цього ми прийшли в палату.
       Все поясню...Про що це я? Ага. Про хворих.
       Спочатку ми з колегами вважали,
       Що конфронтацiя мiж ними неминуча,
       Бо марення у них на диво схожi,
       А це, повiрте, викликати може
       Загострене чуття реальних явищ,
       Повернення до свiту вiд iлюзiй
       I стану маячнi, i гострих марень.
       ДРУГИЙ СТУДЕНТ
       I як? Вдалося? Чи невдалий козир
       Ви поспiшили кинути зопалу...
      
       ГОЛОВЛIКАР (з явним роздратуванням) Це вам не лотерея, голубе. Удачу
       Нелегко загнуздати -- не конячка!
       Психiатрiя -- це наука тонка
       I досвiд ваш картярський недоречний.
       Як не приший науцi...
       тьху!... кобилi хвiст
       (о заспокоївшись, ласкаво продовжує)
       Хоча, частково, ви правi, частково!
       I сенс у запитаннi вашiм є...
       Лiкарства од недуг душевних мало
       I таємницi не розкритi ще...
       Однак...про пацiєнтiв зараз.
       Припущення й надiї були марнi:
       Всi пiдопiчнi раптом подружились
       I маячня, фантазiя сплелася
       В клубок єдиний -- свiт iлюзiй
       Один на всiх, психiчно ненормальний,
       Для них -- реальний, зрозумiлий свiт...
       До них в палату пiдсадити хочем
       Ми добровольця, хоч боязно, а раптом
       Потрапивши в таке-от товариство
       Iз глузду з"їде зразу чоловiк.
      
      
        []
      
       ТРЕТIЙ СТУДЕНТ (нетерпляче)
       Невже для них нормальний ненормальний?
       Й про нього божевiльнi судять якось?!
      
       ГОЛОВЛIКАР (з явним роздратуванням)
       Що за манери! Втрутитись в розмову
       Невчасно, перебити думку й слово! Дикунство й неповага -- вашi друзi. Отямтеся -- це вам не дискотека
       Чи гуртожиток. Що за поколiння!
       Окрiм засосiв, мацань, лайок злiсних,
       Цигарок, пива, сексу в пiдворiтнi
       У свiтi цьому є й прекраснi речi...
       (миттєво заспокоївшись)
       Хоча, частково, ви правi, частково!
       Пророки Iiсус, i Будда, i Магомет
       Немов Святая Трiйця, немов брати Од кореня одного. Одразу стали...
      
       По що це я? Ага... святе сiмейство.
       А ми для них придурки, божевiльнi,
       Я наодинцi з ними не лишаюсь,
       Бо моментально гублюся в реалi,
       Орiєнтири швидко, бач, зникають...
       А спiлкування з ними дуже шкодить,
       На нерви дiє...на мою свiдомiсть...
       Про що це я? Ага...Про їхню силу...
      
       ПЕРШИЙ СТУДЕНТ
       Професоре, експеримент не вдався?
       Ви кажете, що потерпiли тут невдачу.
       Навiщо ж їх тримати всiх укупi?
       Чи варто дальше їх так лiкувати?
      
       ГОЛОВЛIКАР (розсiяно)
       Чому разом? Так...Разом! Необхiдно!
       Спостерегти як крiпляться стосунки,
       Як поведiнка мiниться. Потрiбно!
       По сутi, в них усе нормально --
       Розмови, судження, думки i устремлiння.
       Усе логiчно, послiдовно, чiтко.
       Окрiм нюансу незначного, окрiм...
      
       Студенти (всi разом, навперебiй ) Який нюанс?! Дрiбниця? Подiлiться
       В дрiбницях часом сховано важливе
      
       Головлiкар (iз здивуванням подивившись на студентiв )
      
       Який нюанс? Про що ви?
       Неуважнi, ви неуважнi зроду:
       Вони не Iiсуси, Магомети, Будди!
       Але яка спокуса! Дивитись на людей,
       Спостерiгати за тими,
       Що у пророцтво своє вiрять,
       Мiркують так, немовби -- Божi дiти...
       А дозвiл ми отримали iзверху --
       Етичний комiтет розпорядився,
       Та й пацiєнти нам не боронили
       За ними у палатi наглядати,
       Й на плiвку вiдео робити запис...
       Коли ще вдасться почути божiї промови,
       I дiалоги...виключно пророчi...
       I подивитися пророкам прямо в очi...
       Цiкаво, як лiкарю... й не менш по-людськи
       (замислено)
       Ну що ж...ходiмо...Йдемо дальше....
       На черзi пацiєнт простiший -- бублик.
      
       Медики покидають сцену.
      
      
      
      
      
      
      
      
      
       Сцена 2
       Санiтарка вкочує вiзок, на якому пiдноси з їжею. Троє хворих вмощуються на лiжках. На четвертому лiжку хворий продовжує лежати, сховавшись пiд ковдрою, хоч i нишком крутиться. П'яте лiжко залишається порожнє.
      
       САНIТАРКА
       Ну що, пiшли уже свiтила нашi,
       Намилувавшись досхочу Едемом...
       А я вам їсти принесла, сердешним,
       Ось суп перловий, каша добра, манна...
       Пора вам тiло пiдкрипити, любi.
       (дивиться на лiжка Магомета й Будди)
       Ви вже менi даруйте, недалекiй,
       У вас, хлоп"ята, зроду я не вiрю:
       I в Магомета й Будду, як пророкiв.
       А ось тобi Iсусе, Божий сину,
       Тобi я молюся щоденно вже пiввiку.
       Санiтарка показує на вiдповiднi лiжка i встає на колiна перед лiжком Iсуса.
       У Тебе, Йсусе, вiрую безмежно!
       Ось хрест тобi! Не вiдрiчусь нiколи!
       (звертаючись до решти)
       Менi в дитинствi бабця розповiла
       (вона була єврейка -- цим горджуся)
       Про свого брата, що лежав прикутий
       до лiжка в медсанбатi
      
       (тодi гримiла ще Перша свiтова!)
       I брат отой на вигляд, мов з iкони, --
       справжнiсiнський Христос.
       I всi тодi в палатi вмить рiшили,
       Що це прийшов Iсус
       вiдвiдати недужих.
       У чуда такi-от вiрю. Що в найгiршу
       Палату чи лiкарню затрапезну
       Прийде Спаситель, тобто ти, Iсусе.
       I буде вiн простий i зрозумiлий,
       Привiтний, люблячий -- i всi до нього
       Простягнуть руки. Ти ж, Iсусе,
       Усiх приймеш i захистиш в обiймах.
       У тебе вiрю, iстинного Бога!
      
       IСУС
       Устань з колiн, вже досить бить поклони.
       Хреститись не потрiбно, дбра жоно!
       Якби ж мене спiткала смерть вiд зброї
       Чи ядерного вибуху страшного,
       Ви б, люди, стали зображати
       Руками ядерне знамення?
       Смiшно намагається перехреститися жестом, що нагадує ядерний гриб
      
       БУДДА (зацiкавлено)
       Здається, римляни не мали тої зброї.
       Хоча з позицiї теорiї прогресу
       Еволюцiйної, що зараз в модi,
       Ми на вершинi розвитку людського
       Суспiльства. Чи не так, панове?
       Проте, як кажуть древнi Веди
       На планетi ми лиш вiдбиток
       Слабкий цивiлiзацiй древнiх,
       велич осягути
       I уявити їх ми неспроможнi.
       Ось, наприклад, Махабхарата,
       (стародавiнiй епос)
       Про зброю ядерну наступне каже:
       "Це було так, немов усi стихiї
       в клубок сплелись
       I на сободу разом рвонули.
       У слiпучiм дикiм колi
       Несамовито щось затанцювало...
       Свiт вiд жару
       Увесь трусився,
       мов у лихоманцi.
       Слони могутнi вiд жахiття цього
       I божевiлля гучно заревiли
       I прихистку шукали на край свiту... "
      
       МАГОМЕТ
       Аллаху милостивий! Бiднi, бiднi!
       Слонiв за що? Яка у них вина?
      
       БУДДА
       А ти в нас небайдужий до слонiв.
       А! Ти ж народився в рiк невдалий
       Походу Абраха супроти Мекки --
       Тож "рiк слона", менi здається, був?
      
       САНIТАРКА (пiднiмається з колiн i починає роздавати їжу)
       Та Магомет у нас чутливий дуже.
       На нiч не варто зачiпати, Буддо!
       Вiн знову просидить, очей не склепить.
       Та й апетит у нього нiкудишнiй --
       Худе, миршаве, костi торохтять.
       Iсус, к примiру, любить попоїсти.
       I настрiй завжди має пречудовий.
      
       IСУС (смiючись, приймає їжу вiд санiтарки)
       Ти кинь оцю антиiсламську
       нiкому не потрiбну пропаганду...
       Я такий, як всi отут в палатi. Особливi
       Тут всi. А їм, як звичайно.
       I настрiй мiй звичайний, без одмiни.
      
       МАГОМЕТ
      
       Чому жорстокiсь в цьому дивнiм свiтi
       Так вкоренилась мiцно i надовго?
       Коран говорить: "немає заборони
       Добро творить, вершити справедливiсть
       з невiрними..."
       То звiдки ота жорстокiсть? Ще й менi
       Приписують її без мiри й безупинно.
       Вiд iменi мого вершать, нещаснi...
      
       IСУС (смiючись, сьорбає суп)
       Ну ти у цьому несамотнiй, друже.
       Вiд iменi мого немало дрiв
       Теж наламали нерозумнi люди.
      
       САНIТАРКА
       Якби ж то дрiв. Ламали бiльше шиї!
       I голови летiли, наче трiски....
      
       БУДДА (смiючись i собi сьорбаючи суп)
       Iсус у нас -- учитель давнiй притчi.
       Його непросто зходу зрозумiти.
       Одна монета -- а обличчя два...
       Вiн говорив ...це ж зовсiм не дрова
       Мав на увазi. Й не свиней, одначе,
       Що бiсер затовчуть в багнi грузькому...
      
       IСУС
       Не будь занадто строгим до цiєї жiнки,
       У нiй зернятко вiри проросло...
      
       БУДДА (смiючись i вдаючи, що заздрить )
       Ну, звiсно. Любиш ти її сердечно.
       Вона щодень перед тобою -- на колiна
       I ноги прагне цiлувать святi.
      
       Iсус (усмiхаючись лагiдно i водночас гiрко )
       До поцiлункiв я холодний дуже.
       Нема рiзницi: чоловiк чи жiнка.
       Бо поцiлунки пахнуть часто смертю
       I зрадою. Iудо! Ох, Iудо!
       Мiй, до кiнця слухняний, учню...
       А жiнка ця -- овечка
       людського стада,
       Що прагне пастиря знайти для порятунку,
       I вiрить, щиросердо вiрить...
      
       БУДДА (лукаво)
       Наприклад, в тебе...
      
       IСУС
       А хоча б у мене...
      
       БУДДА
       Ти вiрi значення велике надаєш.
       Чи не занадто? Вiра тiльки вiра...
      
       IСУС
       Занадто? Вiра -- ось зерно правдиве!
       "Хто прийма Мене,
       Того приймає, що Мене направив!"
      
       МАГОМЕТ
       Ми з вами, браття, добре розумiєм
       Усю правдиву цiннiсть вiри.
       Та скажiть,
       чи вiруючi оцього свiдомi?
       А безвiрнi? Нi...
       Жорстокiсть звiдки ?
       Ось причина зла -- безвiр"я.
      
       Магомет з побоюванням показує на четверте лiжко, на якому хтось лежить, сховавшись з головою пiд ковдру, i крутиться, зiтхаючи.
      
       Санiтарка (теж дивлячись на четверте лiжко)
       А що, Князь Темряви сьогоднi знов не в дусi?
      
       БУДДА
       Ох, не питай. Депресiя у нього...
      
       Iсус
       Як зло нещасне i добро нещасне,
       Хто ж в свiтi цьому залишивсь щасливий?
      
       Будда
       Щасливий той, що пошуки безплiднi
       Добра i зла полишив. Хто свiдомо
       Суддею бути iстини й брехнi
       Вiдмовився. I важити на вагах
       Оманливу й облудну їхню владу.
       Щасливий той, хто вмiє насолоду
       Черпати з усього, що Бог йому вiдмiря!
      
       МАГОМЕТ
       А менi здається,
       що зло нiколи не бува щасливе!
       (Звертаючись до хворого на четвертому лiжку)
       Скажи, ти був хоч раз щасливий?
      
       З четвертого лiжка доноситься незрозумiле бурчання.
      
       САНIТАРКА (теж дивлячись на четверте лiжко)
       Та, нi. Гадаю, що щасливим не був.
       Я думаю, бiдака, що нiколи!
       То в чому полягає сенс зла,
       що вiн звершив?
       Пекуча помста за невмiння
       своє щасливим бути?...
       БУДДА
       Чому ти вирiшив, що джерело
       Усього зла оте одне, загальне?
       (Вказує на четверте лiжко)
      
       МАГОМЕТ
       Усяке зло, що пророста в людинi
       Вiдлуння зла, спричинене йому.
       Ти подивись: злочинець, вбивця
       Чи ґвалтiвник -- вони вiдплата
       За помислом самого Провидiння.
      
       IСУС
       Але багато
       Отих, хто остерiгся стати
       На шлях кривавий помсти i розбою,
       Хоч потерпiв од злочину чи вбивства.
      
      
       БУДДА
       Таких нема, хiба лиш ти єдиний!
       Усякий чоловiк, якщо й не скоїть
       Злочин, то в помислах звершить.
       А ми ж бо з вами знаєм --
       Рiзниця невелика
       мiж помислом i вчинком!
      
       МАГОМЕТ
       Воно то так, але я не про це.
       У кожнiм злi своє є передзло,
       А в ньому -- передзло своє.
       I так до точки вiдлiку, до початкiв,
       I вiн всьому причина.
       (Знову з побоюванням вказує на четверте лiжко)
      
       БУДДА
       Ти перебiльшуєш, одначе.
       Зло виника без певної причини,
       Воно саме породжує себе.
       Тому-то й кажуть: не роби добра,
       Аби не уродило рясно зло.
       Як часто зло породження добра!
       А вже добро йому ти не припишеш!
       (Теж вказує на четверте лiжко)
      
       IСУС
       Якщо добро -- то рiдна матiр зла,
       Воно тодi неправильне, недобре...
       Коли одна не знатиме рука,
       Що дiє друга, то не буде зла --
       Про оплату мстиву не йтиме мова.
      
      
      
      
      
      
      
       СЦЕНА 3
       Санiтарка виходить з вiзком. Озираючись в палату, входить архангел Гавриїл з величезними крилами. Хворi радiсно схоплюються з лiжок i оточують вiдвiдувача. Тiльки хворий на четвертому лiжку залишається лежати i незадоволено ворочається, зiтхаючи, немов йому заважають спати.
      
       IСУС
       Ну, що принiс?
      
       БУДДА
       Та не тягни нам жили!
      
       МАГОМЕТ
       А що принести мав?
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ (замогильним голосом)
       Принiс поганi вiстi!
      
       БУДДА
       А оковиту? Оковиту, любий?
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ (дiстаючи iз за пазухи пляшку i вiддаючи нетерплячому Буддi)
       Горiлку теж. Та вiстi -- важливiшi.
      
       IСУС
       Поганi вiстi, ангеле коханий?
       У дiм скорботи вiстi тужнi?
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ (замогильним голосом)
       Експеримент над вами припинити
       Професор вирiшив. Лоботомiю
       Зробити всiм, окрiм одного. Того...
       (хреститься, показуючи на четверте лiжко)
      
       МАГОМЕТ
       О, Джабриїлю. Душi моєї сонце!
       Просвiти, немудрого, вченостi промiнням!
       Лоботомiя, з чим її їдять? Лоб вiдрiзають?!
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       Ну, майже. Щось таке, практично.
       Хiрурги вправно розтинають мозок,
       I провiднi шляхи мiж мозком промiжним
       Та лобовими долями руйнують.
       Прогрес! Ефект! Красиво i без болю!
       Дефект у мозку --
       Й маренням кiнець, нема нiколи
       Бiльш маячнi -- одразу ви здоровi.
      
       БУДДА
       Приїхали! Отут тобi i кришка...
       Казали ж, що таке не практикують.
       Темнота чорна! Тепер лiкарства є --
       така самiська дiя....
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       В випадку вашому лiкарства не надiйнi
       (сказав Професор) -- ви... божевiльнi
       i для суспiльства небезпечнi дуже.
       А лiки що? Не п"єш -- i та ж картина.
       От хiрургiчний нiж -- надiйна штука!
      
       БУДДА
       Лоботомiя в стан приводить зомбi!
       Ми ж втратимо себе, позбудемось навiки!
      
       IСУС (починає плакати i молитися ).
       О, Господи! I знову чаша ця!
       Позбав, позбав гiркої!
      
       МАГОМЕТ
       А, може, електрошок?
       Чи шкода струму?
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       Професор (лiкар головний)
       Вважає засiб цей неефективним
       В випадку вашiм i непомiчним...
      
       БУДДА (розливає горiлку у склянки i простягає першому Iсусовi ).
       Прийми сю чашу...
      
       IСУС (продовжує плакати i молитися)
       Пронеси цю чашу, мимо !
       Пронеси й позбав!
      
       БУДДА (забираючи склянку в Iсуса)
       Не хочеш, ну як хочеш, заберу.
       Ти, Магомете, вип"єш за здоров"я?
       МАГОМЕТ
       Дурне питання. Як усiм вiдомо:
       Не п"ю. Не пив. Не питиму нiколи...
      
       БУДДА (зiтхаючи)
       Ну, як бажаєте, я ж вип"ю
       За здоров"я i зцiлення пророкiв.
       Що ж пропадать добру такому?
       Здоровi будьте!
       (Випиває i занюхує грiлкою).
      
       МАГОМЕТ
       Хлопцi! Робити що будемо?
       Джабриїле, пораду дай,
       а то усi загинем!
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       Який порадник з мене?
       Що вчинити можу?
       Я лиш галюцинацiя невдала...
      
       IСУС (продовжує хлипати)
       Ти ж архангел! Посланець Бога!
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       Ну й що? Протистоять не можу
       Людському прояву свободи...
       Порядки добре ти небеснi знаєш!
       Якщо замислять розiп"яти люди
       Тебе, то вiдмовляти я не маю права...
       IСУС (заспокоївшись, гiрко)
       Чим цього разу ми не догодили?
       Спокiйно сидимо у божевiльнi,
       Не проповiдуємо й царством
       земним не прагнем володiти!
       Чому цi люди
       життя своїм пророкам не дають?
       Яка злоблива сутнiсть керує
       людьми -- цим божим стадом?
       Менi здається, вiн
       (вказує на четверте лiжко)
       тут нi причому.
       Це все вони самi намудрували. Люди.
       А, може, краще "нелюди" -- їх iм"я.
      
       БУДДА (уїдливо)
       Скажи менi-бо, Гавриїле, лоботомiю
       Не прописали Князю Темряви. Чому
       Тiльки ми достойнi цiєї сумнiвної честi?
      
       МАГОМЕТ
       Галюцинацiй у нього не було.
       Депресiя всього лиш. Це нешкiдливо.
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       А вiн у списках не числиться,
       I серед хворих прiзвища нема...
      
       МАГОМЕТ
       Добре влаштувався!
       Зiтхає безперервно й стогне!
       Усе псує зiтханням безперервним!
       А у списках його нема!
       Хамелеон, змiя лукава!
      
      
       АРХАНГЕЛ ГАВРИЇЛ
       Ну гаразд, хлоп"ята!
       Ви тут не втрачайте сили духу!
       А менi на небо пора. Бувайте!
      
       Йде зi сцени.
      
       IСУС (рiшуче й твердо)
       Я страти ще однiєї не витримаю.
       Ви подивiться на рани цi.
       (Показує зап'ястя iз слiдами цвяхiв)
      
       МАГОМЕТ
       А якщо нам захопити
       Лiкарню, заручникiв узяти пару
       Й зажадати, щоби нас вiдпустили?
      
      
       БУДДА (заспокоївшись, сiдає на лiжку в позу Будди)
       Магометику, тебе тут
       Нiхто, по сутi, не тримає примусово...
       Ти ж знаєш: тiльки тiло
       затримати, спинити можна.
       Тобi потрiбно лиш вiдкрити очi.
       Пробудись, прокинься, Магометику!
       Блаженство пробудженого стану --
       Ця нiрвана -- доступна кожному!
       Усiм iстотам! Хоч що тобi, пророче!
       Ти встигнеш завжди прокинутись!..
       Якщо тобi судилося
       життя людське прожити,
       такою людиною тим паче,
       Вiдстроч свою нiрвану, поможи
       Найти незрячим шлях i просвiти!
      
       МАГОМЕТ
       Яка нiрвана? I який ба'тiх?
       Про що це ти говориш, Буддо!
       Прокинься! Я -- Алла!
       Бе хiят дiнек!
       Вони у мозок твiй залiзти хочуть!
       А ти... нiрвана...сором...
      
       БУДДА (починає розгойдуватися, повторюючи)
       Бiльше я не Будда!
       Будда я не буду!
       Я не буду Будда!
       Бiльше я не Будда!
      
       IСУС (рiшуче, але м"яко)
       Якщо так вирiшено, що ж
       Прийняти треба хрест достойно --
       Нiчого не поробиш, браття!
       Я пам"ятаю ще, як в Гетсиманськiм
       Саду благав, стогнав i плакав...
       Отець, прийнявши рiшення,
       нiколи його не змiнить,
       Всує страждання i прохання нашi.
       I це не впертiсть. Нi, повiрте.
       Так просто треба. Так належить...
       А люди... цi не можуть iснувати,
       Аби своїх не розпинать пророкiв...
      
       МАГОМЕТ (велично встає на лiжку, звитяжним голосом)
       Я єдиний тут -- людина дiї!
       Я пам"ятаю, як передi мною
       Колiнкувала язичницька
       i горда Мекка.
       Були поверженi Iдоли Кааби,
       I повелiв я стерти нечестивi
       Зображення зi стiн священних!
       Вся Мекка менi у вiрностi
       тодi клялася!
       Брати, за мною! Годi, друзi,
       У позi лотоса сидiти мовчки!
       Годi висiти на хрестах терпляче!
       Годi, як барани, слухняно
       йти на заклання!
       Я поведу вас до перемоги
       святої вiри!
      
       БУДДА (злякано, намагаючись втихомирити Магомета)
       Тихiше, Магометику! Тихiше!
       Санiтари знову прибiжать
       I всiх прив"яжуть знову!
      
       IСУС (доброзичливо)
       Залиш його...Коли уважно
       Я слухаю його палкi промови,
       То з бiлої ослицi на верблюда,
       Бiлiшого вiд снiгу,
       я пересiсти хочу...
       I миттю мчать скоряти Мекку!
       (сумно)
       Як люди змiзернiли за два
       тисячолiття останнiх. Сумно...
       Лоботомiя... Надумали, убогi.
       Євангелiя пише нова, уявляю:
       "На третiй день
       в Христа зажила рана
       операцiйна. Будем шви знiмати!"
       Ти десь правий, напевно, Магомете.
       Нам треба, конче треба щось робити.
       Нi, не для того, щоб захистить себе.
       Нi... Нi. Необхiдно щось змiнити
       У людях, щоб вони не були...
      
       БУДДА
       Злими? Жорстокими?
      
       IСУС
       Нi, глупота -- проблема їхня!
       Уся ця злiсть -- вiд глупоти!
       Ось пекло людське,
       їх морок i гiєнна огненна.
      
       МАГОМЕТ Вся злiсть вiд заздростi!
       Мари отої!
      
       IСУС
       Згоден, брате!
       А заздрiсть -- глупоти дитина!
      
       БУДДА
       Значить, якщо зробити людей
       Мудрiшими на йоту,
       Злоби в них стане менше, зла
       Не буде?
      
       МАГОМЕТ
       Не думаю! Злi -- вмiлi!
       Точнiше, вмiлi -- злi!
      
       IСУС
       Я втомився, друзi, втомився
       Вiд безконечної
       людської глупоти...
       Я їм одне -- вони супроти -- iнше
       Ви почитайте Новий Завiт...
       Що там наплели!
      
       МАГОМЕТ
       А ви Коран читали? Чи ж таке
       Я говорив? Усе перекрутили...
      
       БУДДА
       Ось ви i попались у власну пастку.
       Вам видається, що з своєї волi
       Змiнити свiт й людей зробити
       На йоту розумнiшими схотiли...
       Згадайте! Вранцi зовсiм
       Ви про це не помишляли!
       А дiло в тiм, що зло першопричина.
       Воно зло породило в вас.
       Оце вся правда. Ви захотiли
       мудрiшими зробить на йоту людей,
       бо люди порiшили
       зробити вас дурнiшими,
       безцiнний ваш зруйнувавши мозок!
      
       МАГОМЕТ
       I що ти нам, шановний, пропонуєш?
       Пораду дай, коли все розумiєш!
      
       БУДДА
       Уявiть собi три кола концентричнi.
       В центральному, найменшiм колi,
       Зображенi свиня, змiя i пiвень.
       Вчепилися вони одне одному
       За хвiст i в бiг пустилися по колу --
       Мов бiлка в колесi помчали прудко,
       Приводячи у рух все "колесо буття".
       Оцi тварини, -- неуцтво (моха),
       Гнiв (рага), пристрасть (двеша) --
       Три базовi афекти (клеша), що
       Лежать в основi буття сансари.
       У священних текстах до них ще
       Долучаються гординя й заздрiсть...
       Наша сила -- це невтручання
       в коло вiчне...
       У тому сила наша, щоби з кола
       Себе й братiв всiх вивести щасливо!
      
       МАГОМЕТ
       Бi-хiя т ра-бак! Про що це ти,
       Свiчадо мудростi говориш?
       До чого тут свиня, змiя i пiвень?
       Що за сiльгоспугiддя? Коло?
      
       IСУС
       Будда нам говорить про iнше, браття!
       Про необхiднiсть слабкостi позбутись.
       Злу не противитись не значить
       Позбавитися сили духу. Нi, достоту,
       Дух має крiпнути й мiцнiти. Любов"ю
       Щирою любiте ви ворогiв своїх, любiте!
       I тодi ми над колесом неуцтва, гнiву
       Й пристрастi знесемось духом.
      
       МАГОМЕТ
       Я все ж за те, аби змiнити
       Щось в колесi оцьому вiчнiм...
      
       IСУС
       Що ж залишається? Спробуєм давайте
       Людей мудрiшими зробить на йоту.
       Думаю, пiд силу це буде трьом --
       Нам варто об"єднати свої стремлiння.
      
       БУДДА
       Гаразд, братове! Шкоди
       Вiд цього не буде нiкому.
      
       МАГОМЕТ
       Iншалла! Ось i порiшили.
      
       ЗАВIСА
      
       Дiя друга
      
       Сцена 4
       Декорацiї зображають вершину найвищої гори в свiтi -- Джомолунгми.
       Проте на сценi продовжують стояти п'ять лiжок, розставлених пiвколом до глядачiв. На четвертому лiжку хтось продовжує лежати, сховавшися з головою. У центрi новоутвореного кола, стоять Будда, Магомет й Iсус, одiтi вiдповiдно до своїх канонiчнх образiв. Вiтер розвiває їхню одiж.
      
       БУДДА
       Ласкаво прошу всiх я на покрiвлю свiту...
       На шпиль високий... на її вершину ...
       (звiдси добре видно,
       коли у свiту з"їжджа покрiвля).
       Адже Джомолунгма мовою Тибету
       Божественна гора...а нас, послiв
       Небесних усе божественне до себе
       Притягує безмiрно...
      
       МАГОМЕТ (звертаючись до Будди)
       Пробач, шановний, i дозволь спитати!
       Я давно вже намагаюся рiзницi помiж
       Прозрiнням й маренням не помiчати,
       Однак, скажи: цi лiжка... може, марю,
       Чи дiйсно тут стоять?
      
       БУДДА
       Та, вирiшив сюди їх прихопити.
       Їсти не просять, а спочити
       Ми завше зможемо хвилину.
      
       Магомет з видимою радiстю сiдає на лiжко
      
       IСУС (звертаючись до Магомета)
       Скажи, до речi, як ти вiдрiзнити
       Можеш галюцинацiї вiд дiйсних
       Пророчих бачень? I найголовнiше,
       Звiдки ти знаєш, що вони вiд Бога,
       А не вiд Сатани лукавого?
       (При цих словах хворий на четвертому лiжку починає нервово крутитися i охати. Всi троє озираються на нього. Пiсля короткої паузи Iсус продовжує)
       Саме в цьому вся полягає складнiсть
       професiї пророка.
       Важливо -- не пророцтво
       всiм своє доказати,
       А повiрити у себе:
       ти не божевiльний,
       не злiсний псих у мареннi облуднiм.
       Ти -- божий промiнь i пророк господнiй.
       Повiривши у це, ти свiту всьому
       Пророцтво своє об"явити зможеш.
      
       МАГОМЕТ
       Ах, Iса, душу не чiпай, не рви на клаптi...
       Пiсля перших диво-бачень не покидали
       Мене невпевненiсть i болiсна тривога.
       Думка ота, що менi Господь одкрився,
       Була для мене незвичайна дуже...
       I я вiдрiкся...
      
       бо моя уява десь супротивна
       Була про сутнiсть Бога...
       У те, що марю чи свiдомiсть хвора
       не вiрив також...
       Залишилось тiльки, хто передi мною,
       Бог чи Диявол
       швидко з"ясувати.
       В безсонну глупу нiч
       крутився я на ложi,
       А поруч спала солодко дружина
       (одна iз сотень),
       й тут раптово з"явився гiсть.
       Я розбудив зi сну Хадiджу:
       "Вiн повернувся!" --
       не бачила вона нiчого,
       хоч в темряву вдивлялась пильно.
       Порожньою для неї
       здавалася кiмната наша.
       Тодi Хадiджа iз себе зняла
       тепле покривало
       i запитала: " Чи тепер присутнiй
       твiй дивний гiсть?".
       "Нi, зник безшумно!".
       "О, сину мого дядька,
       зрадiй i заспокойся!
       Слава Богу, вiн ангел, не диявол. Тiльки
       Цнотлива дитина свiтла вiд нагої зваби
       Жiночої втече. Диявол би не одвернувся
       вiд розкошi такої".
       Так вiщо промовляла
       До мене мудростi свiчадо -- моя Хадiджа.
       БУДДА
       Що ж, вельми переконливо
       Й цiкаво...
      
       IСУС
       Тут не посперечаєшся, панове!
       А Головлiкар знає про диво це?
       Ти розказав йому?
      
       БУДДА
       Це ж безперечний доказ!
      
       МАГОМЕТ
       Так, звичайно, розповiдав!
       Цей божевiльний i слухати не хоче!
       Каже: "Вилiкуєм тебе". Цiлитель!
      
       IСУС
       Головлiкар наш явно не в собi!
       Хто ж бачив таке, щоби пророкiв
       намагалися зцiлити?
       Пророки зцiлюють! А щоб пророкiв...
       Абсурд! I божевiльнi мрiї...
      
       МАГОМЕТ
       Для пророка не треба зцiлення --
       Пророк здоровий! Iндик
       Надутий той ваш професор!
       "Головлiкар!" Тьху, та й годi!
       Безумство подаруй йому, Аллах!
       Хай сповна скоштує обiймiв
       Божевiльних красу й задуху!
      
       IСУС
       Облиш! Не будь жорстоким!
       Магомете, вiн лиш овечка,
       Що заблукала i зi шляху
       Праведного збилась ненавмисне...
      
       МАГОМЕТ
       Обiд для вовка та вiвця, що заблукала.
       Я не провiдник тих пастухiв,
       що випасають табуреток стада!
       Я знаю, як худобу випасати...
      
       IСУС
       Сумнiв не маю iз цього приводу!
       Думаю, якщо ми
       попросим Батька
       Всiх людей зробити мудрiшими,
       Хоча б на йоту, то Головлiкар --
       Наш Професор славний, змудрiє
       Теж, i операцiю робити пророкам
       Передумає миттєво...
      
       БУДДА
       Тодi не тратьмо часу! I зробiмо
       Ту рiч важливу, задля чого
       на цю вершину
       Ми зiйшлися, браття.
       Всi троє беруться за руки i починають водити хоровод, повторюючи:
      
       Боже великий! Боже єдиний!
       Розуму трохи вiдмiряй людинi!
      
       Боже великий! Боже єдиний!
       Розуму трохи вiдмiряй людинi!
      
       Боже великий! Боже єдиний!
       Розуму трохи вiдмiряй людинi!
      
       На небi гуркотить грiм i блищить блискавка.
      
       IСУС
       Як же це чудово!
       Тепер якщо до них змудрiли
       з"явлюся -- Iсус Христос,
       нiхто не стане розпинати!
       Мене запросять на обiд, вечерю --
       Нi, не Тайну...I вислухають...
      
       МАГОМЕТ (перебиває)
       Й посмiються славно!
      
       IСУС
       А це жорстоко!
       Не личить так пророку говорити.
      
       МАГОМЕТ
       Що ж це таке? Та що сказав я?
       Та нiчого. А люди -- чи дурнi,
       А чи розумнi -- однаково...
       рiзницi бо немає. Мечем
       їх можна переконати тiльки!
      
       IСУС
       А я говорю -- словом i любов"ю!
      
      
       МАГОМЕТ
       А я кажу мечем! Мечем!
      
       IСУС
       А я кажу -- терпiнням й милосердям!
      
       БУДДА
       Не сварiться! Ви правi обоє...
       Лиш завдавши ляку,
       Людську увагу можна привернути.
       Рокiв через двiстi
       пiсля народження мого
       Писалось так у Бхагавадгiдi:
       "Хто думає, що сам вбиває, або
       Вважає, що його убити можна,
       То вони не знають, що
       Не вбиває вiн сам i не буває
       вiн сам убитим.
       Вiн нiколи не народжується,
       Не вмирає, не виникаючи,
       не виникне нiколи.
       Народжений помре обов"язково.
       Й обов"язково померлий
       знову народиться..."
       Та все це тiльки тiло, оболонка
       Тендiтна i крихка у жорнах часу.
       Так що людям
       меча твого не страшно,
       Магомете, нi твого не треба,
       Iсусе, милосердя...
      
      
      
        []
       IСУС
       Можливо те, що ти говориш, вiрно.
       Однак страждання людськi не стали
       Меншими вiд цього! I милосердя
       Необхiдне тим людям-страдникам!
       МАГОМЕТ
       Я не згоден! Тiльки мечем, мечем!
       Хай оболонка... порох. Людина
       Повинна свого досягти, повинна!
       Iнакше сенсу у життi нема,
       Та й взагалi тодi немає сенсу!
       Коли ми слизняками
       Будемо безсловесними чи тлею
       Безтiлесною, сенс свiту цього
       Не вартуватиме i порошинки пилу.
      
       IСУС
       Ми маємо нагоду подивитись,
       Чи стане кращим свiт,
       як помудрiють люди!
      
       БУДДА (вторить йому)
       Не стане воєн, голоду не стане
       Несправедливiсть одразу зникне,
       Бо це все од глупоти i дуростi...
      
       МАГОМЕТ (замрiяно)
       Й люди перестануть вогнем...
       Вогнем слонiв палити бiдних.
      
       IСУС
       I нас вiдпустять. Зможемо
       ми проповiдувати вiльно.
       Ти, Магомете, навчиш людей
       смiливостi, рiшучостi й мiцi.
       Ти, Буддо, спокою i самоспогляданню,
       А я -- любовi щирiй й добротi сердечнiй.
       Чи не в цьому сенс пришестя останнього?
       I Господнє Царство тодi зiйде на землю...
      
       МАГОМЕТ (розчулено i просльозившись)
       Тебе послухавши, Iсусе, прагну
       Верблюда бiлого на бiлоснiжну
       Ослицю замiнити...О, Аллах!
       Аллах наш милосердний!
       Я -- рахман! Милосердний!
       Я -- рахман!
      
       БУДДА
       О, мої любi! Чи вам не здається,
       Що ми разом чудово поєднались?
       Я пропоную за це пiдняти келих!
       (дiстає з-за пазухи почату пляшку)
      
       МАГОМЕТ (злегка роздратовано)
       Буддо, ну навiщо ця клоунада?
       Ти ж добре знаєш, я -- не п"ю.
       Все, крапка! До речi, брате,
       Ти теж не пив. Чого це
       Тебе так на горiлку потягнуло?
      
       БУДДА
       Ет, привчили. Мужики питали:
       "Ти буда?", кажу : "Будда!"
       Вони одразу наливають менi!
       (Пропонує горiлку Iсусовi. Той жестом вiдмовляється)
      
       БУДДА (розчаровано)
       Ну, як бажаєте... А може
       Пора органiзувати спiлку:
       Iсламо-христо-буддизму...
      
       МАГОМЕТ
       Пора давно! Тiльки вiру
       Приймають однозначно нашу.
       Так, як годиться. Урочисто
       Говорять: "Бог -- Єдиний,
       А Мухаммед -- пророк його!"
      
       БУДДА
       Можна i так. Та сердитись
       Не треба так сильно, друже!
      
       МАГОМЕТ
       Я -- не сердитий!
       Просто -- цiлеспрямований!
       Бачу мету перед собою ясно!
      
      
       IСУС
       Годi! Нам пора надходить
       В лiкарню повертатись...
       (пересмикує плечми вiд холоду)
       Холоднувато якось...не по погодi
       Я одiтий. Повiтря тут високогiрне.
       Надто свiжо. I важко трохи дихати.
       Та й наш оцей товариш по нещастю,
       (показує на четверте лiжко)
       Зацiпенiв вiд холоду.
       Напевно, врiзав дуба...
      
       МАГОМЕТ
       I справдi, брате Буддо, задля чого
       Сюди його ти приволiк? Навiщо
       Нам свiдки зайвi, ще й такого роду.
      
       БУДДА
       Та не тягнув i не волiк, ледащо...
       Сам присурганився. Вiн iз породи
       Кiшок, тих, що гуляють самi по собi...
      
       IСУС
       Еге ж...Гординi Ангел!
       Нещасливий дух свободи!
      
       МАГОМЕТ
       Я думаю... що, перш, нiж повертатись...
       Слiд перевiрити...як люди поживають.
       Чи помудрiшали...А то не знати...
       що нас чекає...
      
       БУДДА
       Ну, тодi давайте когось покличемо
       Задля перевiрки, аби не залишалось
       сумнiвiв нiяких.
       IСУС
       Професора? Головлiкаря отого?
       Катюгу й здирника? Iуда...
      
       БУДДА
       Вiн не показник. Нема довiри...
      
       МАГОМЕТ
       Вiн цiлком божевiльний!
      
       IСУС
       А, може краще санiтарку?
      
       БУДДА
       Сподобалось, як перед тобою
       Вона клякає на колiна, Йсусе?
      
       IСУС
       Не заздри, брате...
       Це тобi не личить.
      
       МАГОМЕТ
       Я ж не проти. Хай пообiдать
       Заразом принесе. Iншалла... (чаклує собi в нiс)
      
      
      
      
      
      
       Сцена 5
      
       Тi ж i Санiтарка. Вiзка з обiдом при нiй немає.
      
       САНIТАРКА (важко дихаючи )
       Ось ви куди, милi, пiднялиися.
      
       IСУС
       Так, матiнко, так, люба. Зробити
       Людство трiшки розумнiшим
      
       Ми мiж собою порiшили дружно.
       Розкажи нам, люба, як там, внизу?
      
       САНIТАРКА (урочисто звертаючись до Iсуса)
      
       Вiддаючись в полон нiмiючого соло
       Знекровлених небес в ущелинах домiв,
       I звично затуживши за хрестом (i за розсолом),
       Спiткнемося раптом за безглузде: Вiн --
       Жаданий, жданий -- в легковажних стiйлах
       Забутих, стертих та непрощених епох,
       Той, люблячий, хто терпкуватим пiйлом
       Найменший паросток поїв, аби не зсох.
       Той, кого цiдили нам в мiзерних краплях
       Нерозгаданi людством таємницi вiкiв,
      
       Той, кому наступали ми слiдом, на п"ятки,
       Й задкували назад, зрозумiвши -- не Вiн.
       Той, з котрим ми спiвали, у болiснiй тузi
       Вишиваючи словом полотнища небес,
       Той, за ким поспiшало жахiття -- не муза,
       За мереживом млосним волхвiв i чудес,
       За котрим, в суголоссi, жебраки й обiрванцi
       Чи то духом, чи просто знедоленi всi,
       Об каменi часу днища трощили, бранцi
       Днiв скорботи й не днiв -- розпорошених снiв.
       Той, за ким ми, несмiлi, навряд чи поспiли,
       Вигортаючи з душ всю грязюку i бруд.
       Той, за ким ми уперто безслiзно хрестились,
       Той, за ким ми так гiрко i жалiбно вили,
       Вiн, Месiя, невидимий, в другiм пришестi,
       Мовчазний i не вкритий облудою слiв,
       Вiн, реальний, живий, аж солодко-нудотно,
       Серед нас прожива, мов в глибинах вiкiв.
       Не шукайте, не ждiть, все, що мало -- звершилось,
       Об"єднайте зусилля якнайшвидше, пора!
       Правда iстинна йде крiзь всесвiтню зiтлiлiсть
       Правда iстинна йде, i про це сповiща!
      
       Усi втрьох доброзичливо аплодують Санiтарцi. Коли оплески стихають, чути як пiд ковдрою аплодує таємничий четвертий хворий.
      
       САТАНА (з-пiд ковдри, приглушено)
      
       Браво, няню! Браво!
      
       Всi здивовано дивляться на четверте лiжко. Адже це першi слова, сказанi четвертим хворим.
      
       IСУС
       Дивись, матусю, як ти зачепила...
       МАГОМЕТ
       Що ж, вiн у нас знавець мистецтва...
      
       САНIТАРКА (велично кланяючись)
       Дякую, шановнi...
      
       БУДДА
       Сама створила цi рядки вiршовi
       Чи цитувала автора якогось?
       Невже прогрес i пам'ять краща стала?
       А болi вiдступили головнi?
       Думки не тиснуть?
      
       САНIТАРКА (гордо)
       Це експромт...
      
       IСУС
       Що ж, враження справляє...
      
       МАГОМЕТ
       То де ж обiд, о мудростi притулку?
       Хiба тепер пора припала Рамадану,
       Щоб нас морити голодом усiх?
      
       САНIТАРКА (твердо й незворушно)
       Обiду не буде...Тепер не треба їжi,
      
       Лиш духовну люди споживають.
       Неїдження -- це стан чи спосiб,
       Знаходячись в якому довгий час
       Людина -- роки або й усе життя --
       Не потребує їжi i пиття,
       i при цьому
       нормально чується ...
       Людина, що не п"є й не їсть -- людина,
       Котрiй усе це непотрiбне, зайве,
       Бо органiзм її i так функцiонує.
       Вона, звичайно, може
       споживати їжу.
       Проте, зробила вибiр остаточний:
       Без цього можна просто обiйтися.
      
       МАГОМЕТ
       Що ти морозиш, я-хабiбтi!
       Я-халяуї! Пророк я, але їсти хочу!
       Куди ж, невiрнi, вам,
       Ви ж з голоду загнетесь!
      
       IСУС
       Цiкаво дуже... я бувало
       Народ кормив, всього п"ятьма хлiбами...
       Що ж...аж дивно такую-от найти замiну.
       По-простому... Неїдження! Чудово!
      
       БУДДА
       Ви що ж, i чаю тепер не п"єте?
       Чим же вiн вам шкодить?
      
       САНIТАРКА (незворушно)
       ...Ми поки що
       не зовсiм перестали їсти й пити.
       Ми майже не їмо, та п"єм, буває,
       Водичку, чай, компот чи каву...
       А декотрi iз нас постановили,
       Час вiд часу, для вiдчуття смаку,
       З"їдати то шматочок шоколаду,
       То пирiжка, ковбаски, хрону...
       Сьогоднi ми нарештi зрозумiли,
       Що головне -- не вправи аскетичнi,
       позбутись залежностi потрiбно --
       Вiд їжi, матерiальної прив"язки.
       Користь велика без їжi жити,
       бо людина стає тодi
       вiд функцiї цiєї незалежна цiлком.
      
       БУДДА
       Навiть ми, буддисти, такого не зумiли.
       Ви це круто...неїдження...Це нова
       Релiгiя чи лiкувальне голодування?
      
       САНIТАРКА (дивиться на Будду спiвчутливо)
       Голодування
       релiгiйне чи лiкувальне --
       панацея короткотермiнова
       i застосована iз певною метою,
       а опiсля людина знову
       починає їсти...
       До тих, що не їдять вiднести
       Не можна тих, хто примусово
       Вiд їжi вiдмовляється, а потiм,
       Втрачаючи енергiю, помирає ...
       Шляхи-дороги до неїдження простi:
       Вони iдуть через свiдомостi зростання,
       Тому неїдження лишень етап попутнiй
       У розвитку й становленнi людини...
      
       IСУС
       Голубонько, горличко наша!
       Та якже зможе людина без їди?
      
       САНIТАРКА
       Ти сам сказав:
       "Живiть немов небесне птаство",
       I заповiв не турбуватись
       про хлiб насущний...
      
       IСУС
       От наявнiсть... Не можна
       Все так дослiвно розумiти!
       Не вiрю, що таке можливо!
       Це парадокс!
      
       САНIТАРКА
       Нас вiрi вчив, а сам не вiриш...
       Ех, голубе! Вiд вiри незалежно
       Або невiри нашої у явище якесь,
       Воно iснує,
      
       I немає дiла найменшого йому
       До наших вiри, знань, переконань.
       Окрiм того, чи задовольнити
       Пояснення нас зможе недолуге?
       Важливiший той факт, що люди,
       Котрi без їжi iснувати можуть,
       Живуть вiддавна на Землi вже...
       Якщо ж такi реальнi люди, то
       Й iншi таку здатнiсть мають.
       Слiд тiльки зрозумiти, чином
       Яким свiй органiзм настроїти.
      
       БУДДА
       Ти поясни менi, простiй людинi,
       як таке можливо?
       Багато прозрiнь я мав, та дива
       Такого я не бачив зроду-вiку...
       Ви що, усi в пiвмертвий стан
       Чи летаргiчний сон впадаєте
       спонтанно?
      
       САНIТАРКА
       Свiдомiсть, що творить енергiю
       Всю сущу (з котрої усе iснує) --
       А назва їй свiтло, прана, ци, кi,
       Оргон чи iнша -- оживити може
       Людину, що матерiальну не
       споживає їжу...
       Органiзм живе й функцiонує
       Завдяки отiй енергiї, якщо умiє
       Пiдсвiдомiсть, що керує тiлом,
       (Фiзичним тiлом) автоматично
       Її переробити на потреби тiла...
       Це буває тодi, коли широка сфера
       Свiдомостi людської, бо свiдомiсть
       Елемент складовий сущої енергiї...
      
       МАГОМЕТ
       Арабською тобi говорю: куль вахад,
       Ти розумiєш, кожний -- куль вахад!
       Повинен їсти -- лязем акль! Повинен
       Лязем акль! Я тобi пророчу: ви всi
       Загнетесь! Нiжки простягнете!
       Скiльки вже часу ви голодуєте?
       Судячи по сонцю, години три,
       не бiльше...
       Поглянь-но, якi розумнi стали!
      
       САНIТАРКА
       А я тобi арабською повторю вкотре--
       Муш лязем акель! Не загнемось!
       Органiзм людський --
       незрозумiла
       Найбiльш складна енергетична
       Матерiї структура, до iнтеграцiї
       Та самоорганiзацiї спроможна.
       Це комплексне й невивчене
       творiння
       Комп"ютерно-бiологiчно-механiчне,
       Яким так чiтко наш керує мозок,
       Iз безлiччю полiв i випромiнень --
       Гравiтацiйних, магнiтних,
       електричних.
       Наука офiцiйна не здатна пояснити
       Систему накопичення й використання
       Енергiї в людському органiзмi.
       Ми знаємо:
       для будiвництва
       Й насичення клiтинок органiзму
       Енергiя потрiбна, а також речовини,
       Що їх системи
       травлення i дихальна формують...
      
       IСУС
       Нонсенс! Наскiльки я судити можу
       З своєї скромної пророчої освiти.
       Це нелогiчно з точки зору фiзичної:
       I суперечить термодинамiки законам.
      
       САНIТАРКА
       Пояснення фiзичне випливає
       iз фiзики, повiрте, атома.
       Весь органiзм людини
       З тканин складається,
       вони --
       з молекул створенi хiмiчних,
       а тi -- iз атомiв, утворенi,
      
       у свою чергу ...
       Нейтрони, електрони i протони --
       Складовi атома.
       Вони складаються
       Iз часточок дрiбнiших -- кваркiв...
       У пошуку своєму елемента
       Первинного будови цеї,
       До гранi ми доходимо тонкої,
       Де iснувати
      
       Перестає матерiя тверда, натомiсть
       Завихрення енергiї iснує --
      
       стихiя первородна i чиста.
       Впродовж тисячолiть енергiю ту
       Звали прана, оргон чи свiтло...
       Вiд цього такi поняття походять:
       "Живитись праною" i "жити свiтлом".
       Уся матерiя всесвiтня, i людське тiло,
       З енергiї складається тiєї.
       В органiзмi з неї
       Хiмiчнi речовини пiдсвiдомо
       будуються постiйно.
      
       IСУС
       Мила жiнко, годi...З богом iди собi.
       I з миром...
      
      
       Iсус благословляє її. Санiтарка робить реверанс i покидає сцену, наче королева. Всi мовчать, розгублено знизуючи плечима.
      
      
      
      
      
      
      
       Сцена 6
      
       ТI Ж БЕЗ САНIТАРКИ
      
      
       МАГОМЕТ
       Оце новина: перемудрували...
      
       IСУС
       Отець Всевишнiй гнiватися буде...
       Дiстану ж на горiхи я, братове...
      
       БУДДА
       Боюся, що без людства скоро будем...
      
       МАГОМЕТ
       Я ж вам казав...Просив: не треба
       Розумними людей робити надто!
       Бо шкоди бiльше вийшло й лиха...
      
       IСУС
       Але ж лишати їх у тому станi,
       Якими були до того, -- не вихiд...
       Хiба нормальнi люди будуть
       Своїх пророкiв пiддавати мукам?
       Лоботомiю їм робити? Отче-Тату...
      
       БУДДА
       Я ще раз скажу: свiт насправдi
       Благий у свої намiрах, а якщо бiда
       У когось, то, направду, це не бiда...
      
      
       МАГОМЕТ
       Попереджав я... Щоб ми не робили,
       Завжди на нас навiшають собак,
       I будемо за все вiдповiдати знову...
      
       IСУС
       Я пропоную всiх людей зробити
       На грам дурнiшими, нiж звично...
       Може, це допоможе? Врештi
       Ми зрозумiли нинi вислiв давнiй,
       Що лихо все од розуму...од нього...
      
       БУДДА
       Що-о-о? Знову?...Експерементатор!
       Гаразд, гаразд, попробуємо, вмовив...
      
       МАГОМЕТ
       Проба грошей не коштує...
       Треба починати, ствайте в коло...
      
       БЕРУТЬСЯ ЗА РУКИ i починють водити хоровод, виспiвуючи:
      
       Господи! Людська опiко!
       Людям поможи, калiкам.
       Розуму позбав їх трiшки,
       Щоб їм жити було лiпше!
      
       Господи! Людська опiко!
       Людям поможи, калiкам.
       Розуму позбав їх трiшки,
       Щоб їм жити було лiпше!
      
       Господи! Людська опiко!
       Людям поможи, калiкам.
       Розуму позбав їх трiшки,
       Щоб їм жити було лiпше!
      
       У небi чутно гуркiт грому i спалахує блискавка.
      
       БУДДА
       Так! Здається спрацювало!
       Що то значить Божа справа!
      
       МАГОМЕТ
       Треба дослiд пiдтвердити...
       Де там Санiтарка наша?
       Може принесе нам кашу?
       Iншалла...(Чаклує стиха)
      
       ВХОДИТЬ САНIТАРКА, НА ГОЛОВI У НЕЇ ВIДРО, ОБЛИЧЧЯ НЕ ВИДНО, ОБIДУ НЕ ПРИНЕСЛА
      
       МАГОМЕТ (гримає по вiдру)
       Благодатна! Озовися!
       Де обiд наш: суп чи каша?!
      
       IСУС (знiмаючи вiдро)
       Голубонько, чому лице сховала?
       Вiдрище нащо ти таке вчепила?..
      
       З-пiд вiдра показується обличчя Санiтарки, перекошене в iдiотськiй гримасi. Iсус з переляку надягає вiдро назад. Потiм поволi знiмає знову. Санiтарка поводиться немов божевiльна.
      
       БУДДА (приглушено)
       Свят-свят! Оце намудрували знову!
      
       МАГОМЕТ (переходячи на голосний шепiт)
       Ну й ну! Я ж говорив, невдахи...
      
       IСУС (голосно, вертаючися до Санiтарки)
       Голубонько! Чи пiзнаєш мене?
      
       САНIТАРКА
       О так, звичайно!
      
       IСУС
       I хто ж я, говори, не бiйся, люба!
      
       САНIТАРКА
       Напевно, Дiд Мороз! Чи Санта...
      
       МАГОМЕТ
       А де обiд наш? Їсти де, питаю?
      
       САНIТАРКА
       Де що? Що де? Не знаю...
       БУДДА
       Неїдження у модi знову?
      
       САНIТАРКА
       Не... що?...Погано стала чути...
      
        []
       МАГОМЕТ
       Ладнай обiд... I швидко! Чуєш?
      
       САНIТАРКА
       Гам-гам? А! Гаму, гаму дати?
      
       МАГОМЕТ
       Гам-гам! Ми хочем гаму-гаму!
      
       САНIТАРКА (скоромовкою)
       Гам-гам нема. Наш кухар в кашу
       Накидав жменю-другу купоросу,
       Туди упала з рота папiроска...
       А вiн в баняк чогось, дурний, полiз.
       Дурний-дурним: полiз -- i весь облiз.
       А потiм дiдько сторожа наднiс,
       У нього наче бульба товстий нiс.
       Вiн кухаря за ноги довго смикав --
       I той тепер не в"яже зовсiм лика...
       I в головi у нього тепер каша...
       А я, щоб вберегтися, правда ваша,
       Вiдро нап"ялила, бо варта наша
       Рятунку голова... палити зроду
       Без голови цигарки я не зможу...
       Як цигарки палити? Вас питаю?
       Не зможе той, хто голови не має...
       А я панського роду --
       не ходила боса зроду...
       Гоп, мої гречаники, гоп, мої бiлi....
      
       БУДДА
       Гарячка бiла! Годi, годi, друзi!
       Пора експеременти припиняти!
       Давайте все повернемо на мiсце!
       Хай гасне свiтло i поможе Крiшна!
      
       У небi чутно гуркiт грому i спалахує блискавка.
      
      
       ЗАВIСА
      
      
       Дiя третя
      
       Сцена 7
       Декорацiї лiкарнi тi ж, що й у першiй дiї. Тi ж лiжка, хворий на четвертому лiжку, котрий накрився з головою. Iсус, Будда, Магомет в лiкарняних пiжамах сидять на своїх лiжках.
      
       IСУС
       От випала сумнiвна насолода
       З людьми чинить експеременти !
       А в результатi -- дуля з маком,
       а нам лоботомiя знову свiтить!
      
       БУДДА
       А, може, друзi, зцiлення пророкiв --
       Незвичний ритуал чи особливий,
       пiзнати суть якого ми не в змозi?
      
       МАГОМЕТ Життя простiше, джама, анiж вам здається!
       В життi -- якщо не ти їх, то вони -- тебе...
      
       IСУС
       То наш прихiд мав ситуацiю змiнити!
       Цi правила належать свiту
       тваринному,
       Серед людей повиннi дiяти закони
       божi й людськi!
      
       БУДДА
       А я зовсiм не бачу великої рiзницi
       Помiж людьми й тваринним свiтом.
       Той, хто раджою був,
       життя наступне
       в ослячiй шкурi проведе -- i навпаки...
      
       IСУС
       Невже нiчого нам не вдалося змiнити?
      
       ВХОДИТЬ САНIТАРКА, ШТОВХАЮЧИ ПОПЕРЕД СЕБЕ ВIЗОК З ОБIДОМ.
      
       МАГОМЕТ
       Сатхен! Нарештi, дочекались!
      
       САНIТАРКА
       Голодний, голубе! Не тiтка -- голод!
       Що ж, Магометику, я швидко погодую...
       Пiдсiдає до Магомета i починає годувати його з ложечки.
       Моє пташенятко,
       вiдкривай дзьобенятко!
       Магомет мружиться вiд задоволення i вiдкриває рот.
       Я-хабiбi, ось так ось, ефтах тумак!
       Так, евла! Евла, пташенятко моє!
      
       IСУС (здивовано)
       Хiба, голубко, ти арабський не забула?
      
       САНIТАРКА
       Та, якось в пам"ять врiзалось, нiвроку...
       Всього лиш кiлька слiв...як кажуть:
       Ана фахем -- iза лязем
       куль вахед бахке...
       Я думаю, що кожен
       при потребi вивчить,
       Це ж правда, Магометику?
       Тобi ж приємно?
       Скажи, тобi приємно, Магомете?
      
       МАГОМЕТ (з набитим ротом)
       Еге ж! У мене було чимало:
       дев"ять жiночок,
       Але такої -- дбайливої i нiжної -- нiколи.
       Чи хочеш бути
       ти жiнкою десятою моєю?
      
       САНIТАРКА
       Спасибi, голубе, але менi вже пiзно...
       Замiжжя час минув... та й у любовi
       Моїй до тебе вже нема земного,
       Скорiш це почуття
       загальнолюдське.
      
       БУДДА (скептично)
       Як-як, ти кажеш?
      
       САНIТАРКА (переходить до Будди i починає його годувати з ложечки)
       Загальнолюдською люблю любов"ю!
       Тепер для мене
       ви всi i дорогi i любi!
       Це ранiше не помiчала
       я нiкого, крiм Iсуса,
       тепер я знаю -- нема єдиного пророка.
       Це помилка й омана...
       людина кожна
       мiрою якоюсь сама, по-сутi, є пророком.
       IСУС
       Голубко, жiнко мила!
       Те, що ти говориш,
       Звучить мов єресь несусвiтня! Шкода!
       Менi твої слова, направду любi! Любi!
      
      
       САНIТАРКА
       Зi мною нинi сталися пригоди,
       I я пiрнула у прозрiння води...
      
       БУДДА (скептично)
       Про що це ти говориш: диво?
       З тобою що за диво вiдбулося?
      
       САНIТАРКА
       Я начебто не пила зранку, точно.
       А видиво таке: на пiк високий,
       На гори вершечок я пiднялась --
       I вас усiх зустрiла на тiй горi...
      
       БУДДА (старається змiнити тему)
       Мiраж якийсь...i з пам"яттю бiда...
       Про що ранiш ми говорили, друзi?
      
       IСУС
       Продовжуй, люба. Ми готовi
       тебе послухати -- цiкава тема...
      
       САНIТАРКА
       Вiршами я заговорила вперше...
       Ви ж -- аплодували...
       Я i тепер позбутися не в змозi
       У головi римованих рядочкiв...
      
       Якщо зможеш писати
       Дивним плетивом снiгу,
       Срiбним звуком октав
       В пiднебессi сумному,
       Кровi струменем з рани
       Дощового вулкану --
       Щоб омити скульптуру
       Грандiозну в фонтанi...
       Якщо зможеш писати
       В безконечностi зграйок
       Двостатевих ворон
       I сплюндрованих чайок,
       Якщо зможеш в молитвi
       Стать устами пророкiв,
       Долi зможеш писати
       На скрижалях ти рокiв,
       Не найдеш собi рiвних --
       Мить прийде каяття --
       В неминучiм прозрiннi
       Уселенського сенсу буття...
       ВСI АПЛОДУЮТЬ.
      
       МАГОМЕТ (захоплено)
       Послухай, жiнко! В нас на Сходi
       Дар поетичний -- рiч безцiнна!
       Тебе у Мекку прошу завiтати...
      
       IСУС
       Та почекай iз Меккою... Спинися...
       Лоботомiя в тебе он у понедiлок...
       Чекає не дiждеться лiкар,
       щоби мiзки повирiзати!
      
       БУДДА
       Обачна будь з вiршами, люба!
       Я тут в палатi
       лежав з одним
       (колишнiй залiзничник)...
       Вiршами вiв постiйно свою мову...
       I слово то -- перлина й вдала рима...
       На нього видно дiяв стук колiс.
       А потiм...потiм...
      
       САНIТАРКА
       Що потiм? Говори скорiше...
      
       БУДДА
       Та що ж iще -- люботомiя, звiсно!
       Тепер вiршiв не пише...Зомбi!
      
       САНIТАРКА
       Ох, лишенько! Давайте, допоможу
       Я вам втекти з тюрми цiєї, згоднi?
      
       IСУС
       А сенс? При першому ж пророцтвi
       Нас упiймають i сюди повернуть...
      
       САНIТАРКА
       То, може, слiд мовчати вам, пророки?
       Ну, й притчами не говорити бiльше?
       МАГОМЕТ
       Без цього нам не варто й жити...
       Ми -- пророки!
       I нам мовчанка -- смерть!
      
       IСУС
       Той, хто мовчить, той, звiсно, не пророк!
      
       САНIТАРКА (раптово голосно)
       А, може, варто стати не пророком?
       Вiдмовитись вiд цього добровiльно?
       I операцiї тодi не зроблять...точно...
      
       ПАУЗА. ВСI ЗАМОВКАЮТЬ.
      
       IСУС
       Це виглядає так...Дозволь питання:
       А що як перестанеш добровiльно
       ти дихати, голубко?
       МАГОМЕТ
       Доки не задушили, люба, ми тебе...
      
       САНIТАРКА
       Образити вас не хотiла, любi...
       Пророками могли би потаємно
       Ви бути чи приховано, удома...
      
      
       IСУС
       Удома неможливо...
       Нема пророка у своєму домi...
      
       САНIТАРКА
       Тодi цiлком таємно -- лиш для себе...
      
       БУДДА
       А я подумав, що експеременти нашi
       Змiнили людство i чогось навчили...
       Горбатого могила справить...дурнi,
       Лоску набрались зовнi, тiльки й того...
      
      
       IСУС
       Терпiння май! Ця жiнка мила
       Не вiдає про мiсiю пророка...
       От i городить казна що, безпечна!
       Пророком стати для самого себе...
       О, людоньки, невже вам до вподоби
       Так жити, як, зазвичай, всi ви звикли?
       Невже, на краще ви не здатнi зроду?
       Блаженнi є убогi духом,
       бо їх Царство Небесне...
      
      
       БУДДА
       Все почалося... Проповiдь Нагiрна ...
      
      
       IСУС (розчулено)
      
       Блаженнi тi, що плачуть,
       бо втiшеними будуть.
       Блаженнi покiрливi,
       бо землю успадкують.
       Блаженнi, жадаючi i спраглi правди,
       бо ситi будуть.
       Блаженнi милостивi,
       бо милiсть їх чекає.
       Блаженнi чистi серцем,
       бо узрiють Бога...
       Блаженнi миротворцi, бо назвуть їх
       синами Божими...
       Блаженнi, за правду гнанi, --
       їхнє Небесне Царство...
       Блаженнi ви, коли вас гнати будуть
       й несправедливо клястимуть за Мене.
       Радiйте й веселiться --
       нагорода на небi ваша:
       колись так перед вами пророкiв гнали.
       Ви -- сiль землi... Як сiль утратить силу,
       То як її солоною зробити? Вона не варта
       Тодi нiчого, лиш розсипати пiд ноги...
      
       Ви -- свiтло свiту... Не сховати мiста,
       Збудованого на гiрськiй вершинi.
       Бо ж, свiчку запаливши, не ховають,
       А ставлять у пiдсвiчник,
       щоби в домi свiтила всiм.
       Тож свiтло ваше
       перед людьми хай сяє,
       Щоби добрi вчинки
       вони пiзнали вашi
       Й прославляли Небесного Отця...Амiнь!
      
      
       САНIТАРКА СТАЄ НА КОЛIНА ПЕРЕД IСУСОМ i ПОЧИНАЄ ХРЕСТИТИСЯ,
       IСУС ПIДНIМАЄ ЇЇ З КОЛIН I БЕРЕ ЇЇ З РУКИ.
      
       IСУС (проникливо)
       Ви чули, що казали древнi:
       не вбивай,
       Той, хто уб"є, пiд суд потрапить...
       Я ж вам кажу, що всяк, хто в гнiвi
       На брата свого марно, в суд попаде;
       Хто брату своєму промовить: "рака",
       Той синедрiону пiдлягає,
       Хто ж промовить: "дурень", той
       У геєну огненну втрапить...
      
       САНIТАРКА
       Значить, Головлiкар,
       котрий вас за безумцiв має,
       Вiдправиться горiти в геєну огненну?..
      
       МАГОМЕТ
       Звершилося! Тепер прозрiла!
       Треба не нас мiняти...Iнше:
       Не пророкам роти закрити
       I запроторити у божевiльнi...
       Вам мiнятись конче необхiдно!
       Вам, людям! Головлiкарям
       убогим й недолугим!
      
      
       САНIТАРКА
       Тепер я знаю, що менi робити.
       Позич кинджал свiй, Магомете!
      
       МАГОМЕТ
       Звiдки у мене зброя? Звiдки?
       Одразу вiдiбрали санiтари...
      
       IСУС
       Ти так й не зрозумiла, жiнко...
       Я ж говорив вам: не убий!
       I не суди, щоб непiдсудна була...
      
       САНIТАРКА ЗНОВУ ОПУСКАЄТЬСЯ ПЕРД IСУСОМ НА КОЛIНА
      
       САНIТАРКА
       Пораду дай! Навчи: що нам робити?
      
       IСУС
       Нiчого не роби! Спасiння в вiрi!
       Iз себе розпочни -- повiруй просто!
       Коли повiрять всi, на землю
       прийде Небесне Царство!
      
       САНIТАРКА
       А як же ви, рiдненькi?
       Що iз вами буде?
       На вас чекає страта i страшна покута,
       Страшнiша, певне, од того розп"яття...
      
       IСУС
       Ну, операцiя -- не страта, звiсно...
       А процедура лiкувальна --
       професору виднiше...
       Якщо вiн вирiшив,
       що лiкувати треба,
       Погодитись ми маємо терпляче...
      
       САНIТАРКА
       Я все-таки його уб"ю! Нещастя --
       Понтiй Пiлат у бiлому халатi!
      
       IСУС
       Нi! Забороняю на шляху ставати
       Того, що нам судила божа воля!
       МАГОМЕТ
       Пусти...нехай iде...
       Їй це звершити судилось на роду... САНIТАРКА ОЗБРОЮЄТЬСЯ ВЕЛИЧЕЗНИМ ОПОЛОНИКОМ З ВIЗОЧКА
      
       САНIТАРКА
       Не вб"ю, то покалiчу, трiсну!
       Теж менi, цiлитель...
      
       РIШУЧЕ ВИБIГАЄ, ЗА КУЛIСАМИ ЧУТИ ШУМ, СВАРКА I ПРОКЛЬОНИ САНIТАРКИ,ЗВУКИ ГЛУХИХ УДАРIВ I КРИКИ ГОЛОВЛIКАРЯ.
      
       МАГОМЕТ Ох, недарма обурюються люди,
       Що їх штовхаємо до екстремiзму...
      
        []
       IСУС
       Повiрте, я безсилий щось зрозумiти...
       Як проповiдь могла
       моя таку зчинити бурю?
       Може, ця жiнка не в собi чи одержима?
      
       БУДДА
       А хто в собi? А хто не одержимий?
       Хто з нас нормальний? Покажiть...
       Я думаю, нормальний стан людини --
       Це марення, iлюзiї, мiраж, уява...
       Чи впевненi ви всi на сто вiдсоткiв,
       Що ми не хворi й лiку не потрiбно?
      
       IСУС
       А Гавриїл, архангел, це не доказ?
      
       БУДДА
       Галюцинацiя, не бiльше, справдi...
      
       МАГОМЕТ
       А вранiшня поява на вершинi?
      
       БУДДА
       Мiраж, iлюзiя...Ви дивнi...
      
       IСУС i МАГОМЕТ (хором)
       Що ж тодi прозрiння нашi,
       чи й вони -- уява?
      
       БУДДА
       Конфабуляцiї...Ну, як це пояснити...
       Це спогади логiчнi, хоч i помилковi,
       Якими пам"ятi заповненi пустоти...
      
      
       МАГОМЕТ
       О Буддо, ти -- страшна людина...
       Скорiше хай тобi вкоротять мозок,
       Обрiзання мозкове зроблять. Алла!
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
       Сцена 8
      
       Тi ж присутнi. У супроводi санiтарiв входить Вiчний Жид. Санiтари виходять.
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Хто тут сплiтав байки про обрiзання ?
       Вiдрекомендуватися дозвольте -- Жид,
       Точнiше, Вiчний Жид...
       Пiдходить до кожного й потискує руку. Магомет неохоче простягає свою руку.
      
       ВIЧНИЙ ЖИД (звертаючись до Магомета)
       А що ж це ви, руки не подаєте?
      
       МАГОМЕТ
       Такi часи настали. Проблеми будуть,
       Якщо помiтить хтось, що я... єврею
       потиснув руку...
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       А ви скажiть їм, що євреї --
       хорошi люди!
       Ви ж бо їхнiй пророк!
      
       МАГОМЕТ
       Ви думаєте, слухають мене?
       Я не керую умою давно вже...
       Занадто розрослась вона, без мiри...
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       А ви поправку надрукуйте до Корану.
       Хай вiн почнеться з слiв:
       "Євреї добрi люди.
       Якщо їх не чiпати,
       то вам не зроблять шкоди.
       Хiба що... засперечають вас до смертi.
      
       МАГОМЕТ
       В Коран не можна вносить змiни...
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Не можна? Дивно, автор -- Ви!
      
       МАГОМЕТ
       У тому-то i справа, що не автор я!
       Я озвучив те, що говорив Всевишнiй.
       Коран -- це спроба передати в руки
       Земнi, iз праху руки,
       Небесного Корану звуки.
      
       ВIЧНИЙ ЖИД Наскiльки пам"ятаю, так говорять сури про iудейство меккськi:
       "Ми показали Мойсею шлях прямий
       i залишили в спадок
       Синам Iзраїлю безцiнне керiвництво
       Для мудрецiв просвiтлених Книгу". Бог промовляє в роздiлi "Корова":
       "Iзраїлю сини, запам"ятайте добре(...) "
       Вам надаю я перевагу помiж всiма
       народами живими".
       Бiльше того, Коран говорить також Про обiтницю Божу:
       "Мiй народе!
       Увiйдiть в священну землю,
       визначену Богом,
       i не вертайтеся назад,
       щоб не зазнати збиткiв".
      
      
       МАГОМЕТ
       Що, так i сказано? I де написано?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД П"ята сура, аят 24...
      
       МАГОМЕТ (знiчено)
       Так... так...угу...так...вiрно...
       Звiдки, iудею, тобi Коран вiдомий?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Така робота в мене... Я ж юрист.
       Професiя велить! Менi не зрозумiло,
       Претензiй ваших мiх до Iзраїлю.
       Землею користуємось, по праву,
       Обiтованою божественним началом!
      
       МАГОМЕТ
      
       Не поспiшай. Не смiю суперечить...
       Бог обiцяв вам землю. Але потiм
       євреї согрiшили
       Пiсля втечi з Єгипту,
       Золотого тiльця створивши...
       Як покарання
       Суворi вкрай отримують закони.
       Тому iслам їх розгляда, як кару,
       а не як благо:
       "Тим, хто iудейство прийняв
       Ми заборонили
       У їжу споживати всiх копитних,
       А i з корiв й овець
       їм жир заборонили,
       можна лише той, що при хребтi ()...
       Таким чином
       Ми їм за нечестивiсть воздали:
       Ми ж бо правдивi".
       Читав? Аят 147, сура шоста?
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Читав, читав. У сороковiй сурi
       Написано, що богом дана Тора!
      
       МАГОМЕТ
       Однак євреї постаралися iз неї
       Про мiй прихiд
       провiсництво забрати!
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Ви тiльки-но на нього подивiться...
       (звертаючись до Iсуса)
       Той же докiр й вам, християнам,
       В фальсифiкацiї уперто адресують.
      
      
       IСУС
       Я -- не християнин.
       Не маю нiчого спiльного iз цим
       безглуздим культом.
       Апостолу Павлу
       на очi нiколи
       Пiсля Воскресiння не з"являвся...
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Цiкаво ...Але християни i євреї
      
       Кораном визначаються,
       як "Люди Писання",
       що одкровення Боже
       отримали в дарунок,
       i повноцiнно не зумiли уберегти
       й утiлити в життя велiння Бога.
       Ставлення iсламу
       до них неоднозначне:
       "Не однаковi вони,
       Серед власникiв Писання
       община є стiйка(...),
      
       що вiрить в Бога i Суд Страшний
       (...)праведники вони".
       Аяти 109-110, сура третя...
      
       МАГОМЕТ
       Тим не менше Коран пiдкреслює,
       Що мало цих праведникiв: "Потiм
       Ви вiдвернулися, крiм декiлькох,
       безповоротно".
       Аят 77, сура друга.
      
      
      
       БУДДА
       А може, вже достатньо?
       У мене вже голова трiщить
       Вiд всiх цих сур i вiд аятiв!
       (звертаючись до Вiчного Жида).
       Скажи-но краще,
       за що сюди потрапив?
       Невже за божевiльних
       тепер євреїв мають?
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       ХА! ХА! ХА! Оце так вислiв...
       "Невже за божевiльних
       тепер євреїв мають..."
       Сказали влучно...нiчого й сказати...
      
      
       БУДДА
       А все-таки? Здається, що людина
       Психiчно ви здорова й адекватна.
       Якщо ж не мають
       за божевiлля iудейство,
       чому в палатi киснете пророкiв?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       ХА! ХА! ХА! Оце так вислiв...
       "В палатi киснете пророкiв..."
       Ви, часом, не єврей, шановний?
      
      
       БУДДА
       Я -- БУДДА!
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Яка рiзниця? Це не протирiчить
       Одне одному. Ну, Iсуса я знаю...
       Iєшуа, хоч i єврей, -- вiдступник.
       Мiняє справу трохи
       те, що не християнин.
       З Магометом знайомi ми давно,
       З часiв непевних
       шестиденної вiйни...
       Невiдомий менi один лиш хворий.
       Чому вiн спить
       й накрився з головою?
      
      
       IСУС
       Ти не чiпай його... Це Сатана.
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       А в чому справа? Вiн не єврей?
      
       БУДДА
       Не думаю, хоча спитати можна...
       О темнолика ницосте, скажiть-но...
       Корiння в вас яке?
       Чи, часом, не єврейське?
      
       САТАНА
       Браво, няню!!!!
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Це вiн про кого?
      
       IСУС
       Про нашу Санiтарку.
       Євреєчка вона по бабцi...
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Хотiлося би ближчого знайомства...
      
       МАГОМЕТ Навряд чи вдасться. Черпаком недавно,
       почувши проповiдь Iсуса,
       Вона Професору пробила черепушку...
       Так що її, скорiше всього, турма чекає!!! ВIЧНИЙ ЖИД (з осудом дивлячись на Iсуса)
       Оце халепа, нiби й миротворець...
      
      
       МАГОМЕТ Не поспiшай iз висновками, друже...
       Недавно Головлiкар всiм призначив
       зробить лоботомiю...
       Оперувати всiх, крiм нього...
       (показує на хворого з четвертого лiжка)
       В нього -- депресiя.
       А в нас -- галюцинацiї, причому
       шкiдливi для суспiльства.
      
       БУДДА
       А що з тобою? В тебе що?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       А в мене жiнка -- свиня!
      
       БУДДА
       Ми ж не про сiм"ю тебе питаєм...
       Любий, якi галюцинацiї у тебе?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Овва! А ще усi говорять
       Про терпеливiсть Будди...
       БУДДА
      
       Я -- не буддист i спiльного не маю
       Нiчого з тим релiгiйним культом...
      
       IСУС
       Я мiркував, що ти себе вiдносиш
       до цього культу...
      
       БУДДА То я обмовився напевне, з переляку...
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Ну, що ж... Хай так...
       Хоча цiкаво й дивно.
       Може й ви, шановний Магомете,
       Вiдношення з iсламом розiрвали?
      
       МАГОМЕТ
       Я знаю, за що тебе сюди запхали...
       Багато мелеш язиком...Занадто!
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Та нi... Я на розлучення подав,
       А причина проста. Моя дружина
       Свинею стала, я ж не можу жити
       iз некошерною твариною у домi ...
      
       БУДДА
       Свиня -- поняття переносне, звiсно?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       У тому й справа, що буквально!
       Свиня! Клянуся мамою, свиня!
      
       Магомет переглядається з Буддою, переморгуються, показують на мигах, що Вiчний Жид зiйшов з глузду. Iсус дивиться на них з осудом.
      
       IСУС
       Хiба таке можливо? А поговорити
       Ви з нею пробували,
       iз свинею, точнiше, жiнкою?
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Ти ж сам казав: "Метати бiсер
       грiх перед жiнками!"
      
       Всi смiються. В палату пророкiв входить Свиня, тобто Жiнка Вiчного Жида, повнiстю переодiта свинею, наче на дитячому ранку.
      
       Смiх стихає.
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Знайомтеся! Моя свиня-дружина!
      
       ЖIНКА ВIЧНОГО ЖИДА Ах ти ж, падлюко, блазню i нiкчемо!
       (Лупцює його сумкою)
       Перед людьми принижуєш, собако!
       Мене! Дружину!
      
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Вони не люди, а пророки!
       Вони -- пророки! Ти ж менi не жiнка!
       Ти -- свиня! Свиня, i годi...
       Це очевидно настiльки, що брехати
       Не можу бiльше нi собi, нi людям...
      
       ЖIНКА ВIЧНОГО ЖИДА Я покажу тобi пророкiв! Бовдур!
      
       МАГОМЕТ
       Шановна панi...Але ми -- пророки!
       Це й палата пророкiв... наша...
       Ви ж свиня, та й годi!
      
       ЖIНКА ВIЧНОГО ЖИДА (лупцює Магомета сумкою)
       Пророки! Я вам покажу свиню!!!
       Бiсове насiння, божевiльнi, дурнi!
      
       IСУС
       Чого ви хочете, шановна свинко...жiнко!
       Щоб чоловiк брехав вам безупинно?
       Щоби пророки вас тримали ув оманi?
       Якщо свиню ми бачимо, не Афродiту,
       То як злукавить нам, як очi обманути?
      
       ЖIНКА ВIЧНОГО ЖИДА (лупцює Iсуса сумкою)
       Я... вам покажу! Як у божевiльню
       Сховалися ви вiд людського гнiву,
       То можна вам безкарно ображати?
       Ви божевiльнi такi ж, як я свиня!
       Ви -- клоуни облуднi й лицемiри!
      
      
       БУДДА
       Прикрi слова iз п"ятачка свинi,
       болючi та дошкульнi,
       Та вам пробачу я цiлком охоче
       бо бачу я свиню на власнi очi...
       Не треба так переживати, панi.
       Свиня -- лиш форма тимчасова
       Для вашої душi в життi оцьому,
       одному iз безмежностi життiв...
      
       ЖIНКА ВIЧНОГО ЖИДА (лупцює Iсуса сумкою)
       Ви недолугi жеребцi! Обрiзки псячi!
       Вам юна плоть до смаку повсякденно!
       Цицьки iз силiкону...попки ...ноги...
       Краса жiноча iз роками швидко гине!
      
       Жiнка Вiчного Жида сiдає на пiдлогу, знiмає маску свинi i починає гiрко плакати.
      
       БУДДА
       А зовнiшнiсть насправдi не причина.
       Тепер передi мною жiнка, не свинина!
       Кого перед собою бачиш, Вiчний Жиде?
      
       Вiчний Жид кидається до своєї ридаючої дружини.
        []
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Мiй котику! Ти -- бiльше не свиня!
       Моє котятко повернулось, диво!!!
       Хвала пророкам! Диво сотворили!
       Котятко моє, знову щасливий я!
      
       БУДДА
       Тепер вiн бачить котика! Бiда!
       У нього дiйсно маячня, гарячка!
      
       МАГОМЕТ
       Це вiн говорить так: пестлива форма.
       А голова, як i у нас, у нього в нормi...
       Доки у нiй ножем не зроблять дiрочок...
      
       IСУС
       Душа у Вiчного Жида, як у пророка ,
       чуйна й дивна...
       Вiн дивиться на свiт душею, не очима...
      
      
       Жiнка, поцiлувавши Вiчного Жида, iде зi сцени, залишивши сумку.
      
       ЗАВIСА
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
      
       Сцена 9
      
       Тi ж, тiльки на четвертому лiжку замiсть хворого -- подушки, накритi ковдрою. Глядачi не бачать i не пiдозрюють цiєї замiни.
      
       IСУС
       Нещасний Вiчний Жид! Попався!
       Тобi пропишуть також лоботомiю...
      
       БУДДА
       Тепер у них лiкують так пророкiв.
       Про ефективнiсть засобу говорять!
      
       МАГОМЕТ
       Живим я їм не дамся! Не дозволю! (Грiзно розмахує забутою на сценi сумкою)
      
       ВIЧНИЙ ЖИД
       Дурницi мелете! Не час панiкувати! Вони не мають права. Юридично...
       Вже заборонена давно лоботомiя... Лiкарства новi є вiд цих болячок.
      
       БУДДА
       Ти Головлiкарю скажи... Професор!
       Виклич у суд! Може, тобi поможе...
       Забув, що у палатi пророчiй нашiй
       Ти прав позбувся, хоча став всесильним
      
      
       МАГОМЕТ
       Тiльки мечем! Мечем порятуватись!
       Мечем i порохом чи атомним снарядом
       До себе свiтову ми привернем увагу!
       Меч...меч запорукою свободи стане!
      
       IСУС
       А як там поживає Головлiкар?
       Чи сильно травмувала Санiтарка?
       Не дай то Боже, може погубила?
       А як не вбила, то бажання знову
       Появиться нас радикально лiкувати.
       А коли причину почує: жiнка мила
       Почула проповiдь мою Наложну...
       Насправдi, мирну й лагiдну, покiрну...
      
      
       МАГОМЕТ (показуючи на четверте лiжко)
       Нам цей Шайтан постiйно воду мутить!
      
       БУДДА
       Тиха вода рве греблi -- чиста правда...
      
       МАГОМЕТ (пiдкрадається навшпиньки до четвертого лiжкка)
       Я пропоную йому все пояснити чiтко!
      
       Санiтари вводять Iнопланетянина.
      
       МАГОМЕТ
      
       Вже мiсць нема! Заповнена палата!
       Якийсь гуртожиток, а мала бути хата!
      
       Санiтари вiдштовхують Магомета, забирають у нього сумку i влаштовують Iнопланетянина на четверте лiжок: забирають подушки i примушують його сiсти.
      
        []
      
       БУДДА
       Дарма ти, брате, сатану злякав...
       Тепер нам пiдселили нове лихо...
       (Голосно, звертаючись до Iнопланетянина)
       Ти з чим до нас прийшов? Iз миром?
      
       IНОПЛАНЕТЯНИН
       Мене за божевiльного сприймають,
       Хоч хворий я не бiльше, анiж решта...
       Я на Землi посланець свiтла й миру.
       IСУС
       Слава Отцю Небесному! Боявся
       Я зустрiчi з пришельцями гiркої...
      
       IНОПЛАНЕТЯНИН
       Я звiстку вам несу: нiхто немає права
       Судити юродивий чи нормальний ...
       Мов бритви лезо грань, мов волосина
       Границя мiж добром i злом,
       судилищем i судом...
      
       МАГОМЕТ
       А коли людина буйна? А якщо жорстока?
       Раптом пiд себе робить?
      
       IНОПЛАНЕТЯНИН
       Допомогти...Доглянути...Без суду
       Чи осуду слiпого...
      
       IСУС
       I за це
       тебе у госпiталь запхали?
      
       МАГОМЕТ
       I операцiю за це зробити хочуть?
      
       IСУС
       Так має бути... Добре, хоч не хрест...
       Колись навчаться цiнувати люди Пророкiв мозок, їхнiй iнтелект. I око перестануть вибирати,
       яким пророк умiє лiкувати... Можливо, як прийде майбутнє...
      
       Несподiвано Iнопланетянин знiмає маску. Пiд нею Головлiкар iз забинтованою головою. Всi замовкають.
      
       ГОЛОВIЛIКАР (втомлено, але урочисто)
       Не бiйтеся за голови свої....
       Лоботомiї нiколи не буде вже...
       Наступило майбутнє...нова ера!
       ВСI ДИВЛЯТЬСЯ НА НЬОГО ЗДИВОВАНО.
       Прийшла iз верху нова постанова.... Пауза.
      
       Таблетками пророкiв лiкувати!
      
       Спiльна радiсть i крики: "УраМайбутньому ура! Спасибi, няню!"
      
       ЗАВIСА
        []

  • Комментарии: 1, последний от 18/02/2013.
  • © Copyright Кригер Борис Юрьевич (kriger@list.ru)
  • Обновлено: 28/03/2009. 119k. Статистика.
  • Пьеса; сценарий: Драматургия, Перевод
  • Оценка: 10.00*4  Ваша оценка:

    Связаться с программистом сайта.